НЕВУЗЛОВІ ПАРАМЕТРИ І АДЕКВАТНІ МОДЕЛІ СЕРЕНДИПОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2012-7.222-227Ключові слова:
бикубические полиномы, взвешенное усреднение, внутренние моды.Анотація
Бикубические полиномы серендипова семейства получены (построены) путем взвешенного усреднения внутренних мод.Завантаження
Посилання
Ergatoudis I. Curved isoparametric «quadrilateral» elements for finite element analysis / I. Ergatoudis, B. M. Irons, O. C. Zienkiewicz // Intern. J. Solids Struct. — 1968. — № 4. — P. 31–42.
Хомченко А. Н. Некоторые вероятностные аспекты МКЭ / А. Н. Хомченко. — Ивано-Франковск : Ивано-Франк. ин-т нефти и газа, 1982. — 9 с.
Зенкевич О. Метод конечных элементов в технике / О. Зенкевич. — М. : Мир, 1975. — 541 с.
Хомченко А. Н. Стандартные серендиповы многочлены и линейчатые поверхности / А. Н. Хомченко, Е. И. Литвиненко, И. А. Астионенко // Міжвуз. зб. «Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво». — Луцьк : ЛНТУ, 2011. — Вип. 6. — С. 266–269.
Литвиненко Е. И. Внутренние моды конечных элементов: преобразование лагранжевых моделей в серендиповы / Е. И. Литвиненко, А. Н. Хомченко // Вестник Херсонского национального технического университета. — Херсон : ХНТУ, 2012. — Вып. 2 (45). — С. 205–210.
Хомченко А. Н. Взвешенное усреднение базисов и наследственность в многопараметрических серендиповых аппроксимациях / А. Н. Хомченко, Е. И. Литвиненко, И. А. Астионенко // Геометричне та комп’ютерне моделювання. — Харьков : ХДУХТ, 2010. — Вип. 26. — С. 66–72.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).
