Regularized Methods of Noisy Signals Differentiation in Real Time
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2017-15.228-233Анотація
One particular case of solving the problem of interpreting observations is considered, when the instrument function of the measuring transducer is a pure integrator. In this case, the problem of interpretation is reduced to differentiating the output signal of the measuring transducer
Завантаження
Посилання
Верлань А. Ф., Горошко И. О., Карпенко Е. Ю. и др. Методы и алгоритмы восстановления сигналов и изображений. К.: НАН Украины, Институт проблем моделирования в энергетике им. Г. Е. Пухова, 2011. 368 с.
Верлань А. Ф., Горошко И. О., Карпенко Е. Ю. Оценка погрешности решения интегрального уравнения методом регуляризации. Збірник наукових праць ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАНУ. К., 2007. Вип. 39. C. 77–84.
Верлань А. Ф., Костьян Л. Н., Федорчук В. А., Фуртат Ю. О. Способ регуляризации задачи численного дифференцирования. Праці міжнародної наукової школи-семінару «Питання оптимізації обчислень (ПОО-XLІІ)» 21–25 вересня 2015 р. Україна, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Чинадієво. С. 22.
Верлань А. Ф., Горошко И. О., Гушель Т. П. Способ регуляризации с усечением спектра ядра интегрального оператора в задаче восстановления сигналов. Электронное моделирование. 2004. 25, № 3. С. 3–11.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).