Векторно-матричний метод числової реалізації поліноміальних інтегральних операторів Вольтерри
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2019-20.40-50Анотація
У статті розглядається метод квадратур для числової реалізації поліноміальних інтегральних операторів. При комп’ютерній реалізації інтегральних моделей типу Вольтерри характерною проблемою є накопичення кількості обчислень на кожному кроці обчислювального процесу. Для його пришвидшення пропонується застосовувати векторно-матричний підхід. В основі запропонованого підходу лежать методи квадратур: прямокутників, трапецій, Сімпсона. Для однорідних поліноміальних інтегральних операторів Вольтерри першого, другого та третього степеня побудовано, відповідно, у вигляді векторів, матриць та тривимірних структур об’єкти, які містять коефіцієнти відповідних квадратурних формул. Запропонований векторно-матричний підхід передбачає зведення обчислювальних операцій до поелементного множення елементів відповідних структур та дозволяє ефективно використовувати паралельні алгоритми, що значно пришвидшує виконання обчислювальних задач реалізації інтегральних операторів. В роботі оцінено складність реалізації в залежності від кількості можливих паралельних потоків. Оцінку запропонованих апроксимацій інтегральних представлень досліджено на модельних прикладах, в яких присутні моделі у вигляді поліноміальних інтегральних операторів Вольтерри другого та третього степеня. Результати обчислювальних експериментів показали, що серед розглянутих квадратурних методів оптимальним у відношенні «точність — складність реалізації» є метод трапецій. Точність числової реалізації інтегральних моделей залежить від вибраного методу, кроку моделювання, виду ядра, і не залежить від розмірності оператора. Векторно-матричний підхід дозволяє будувати ефективні алгоритми для числової реалізації інтегральних моделей та значно спрощує їх програмну реалізацію, оскільки дозволяє легке масштабування до багатовимірного випадку. Таке представлення дає змогу використовувати переваги матрично-орієнтованих пакетів прикладних програм (Matlab, Octave, Scilab), особливістю яких є висока швидкість виконання матричних операцій.
Завантаження
Посилання
Apartsin A. S. On the mathematical modelling of nonlinear dynamical systems by Volterra series / A. S. Apartsin, S. V. Solodusha // Electronic modelling. — 1999. — № 2. — P. 3–12.
Verlan A. F. Integral equations: methods, algorithms, software / A. F. Verlan, V. S. Sizikov. — Kyiv, 1986. — 544 p.
Verlan A. F. Integral equation toolbox — software package for solving integral equations in the environment Matlab / A. F. Verlan, D. E. Contreras, B. C. Si-zikov, S. T. Tykhonchuk, V. A. Fedorchuk. — Kyiv, 1997. — 44 p.
Verlan A. F. Models of dynamics of electromechanical sys-tems / A. F. Verlan, V. A. Fedorchuk. — Kyiv, 2013. — 221 p.
Ivaniuk V. A. Mathematical packages of applications : a tutorial / V. A. Ivaniuk. — Kamianets-Podilskyi, 2015. — 160 p.
Manzhirov A. V. Integral Equation Reference: Solution Methods / A. V. Man-zhirov, A. D. Polianin. — Moscow, 2000. — 685 p.
Sidorov D. N. Methods of analysis of integral dynamic models. Theory and Applications / D. N. Sidorov. — Irkutsk, 2013. — 293 p.
Sytnyk O. O. Integral macro models of dynamic objects / O. O. Sytnyk, S. O. Protasov, V. A. Fedorchuk // Mat. and computer modelling. Tech. scien-ce. — 2013. — Issue 8. — P. 98-109.
Fedorchuk V. A. Integral equations in mathematical modelling problems : a tutorial / V. A. Fedorchuk, V. A. Ivaniuk, D. A. Verlan. — Kamianets-Podilskyi, 2014. — 144 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).