Моделювання оптимальних схем вакцинації населення з використанням епідеміологічних даних

Автор(и)

  • Sergey Soloviov National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Україна
  • Olena Bandurka National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32626/2308-5916.2019-20.99-103

Анотація

Розглянуто створення математичної та комп’ютерної моделі в проблемі поширення різних інфекційних захворювань та епідемій. Розроблена система комп’ютерного моделювання використовує епідеміологічну SISV-модель. Ця модель визначає оптимальну схему вакцинації населення. У статті проаналізовано позитивність такої моделі у запропонованій стратегії вакцинації. SISV (сприйнятливий-інфекційний, сприйнятливий до вакцинації)-модель, де інфекція не надає імунітету (або є зменшенням до імунітету) з виключенням вакцинації. У програмному забезпеченні використовуються епідеміологічні моделі, які дозволяють дослідити процес поширення інфекційних захворювань, зробити прогноз на майбутнє, визначити ефективність вакцинопрофілактики, вибрати оптимальні схеми вакцинації з використанням епідеміологічних даних. Завдяки використанню епідеміологічних моделей можлива своєчасна профілактика епідемій інфекційних захворювань.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Tassier T. The Economics of Epidemiology / T. Tassier. — Berlin : Springer Science & Business Media, 2013. — P. 3–24.

Hethcote W. Three Basic Epidemiological Models / W. Hethcote. — Berlin : Springer, 1989. — P. 119–137.

Brauer F. Mathematical Models in Population Biology and Epidemiology / F. Brauer. — New York : Springer, 2001. — P. 3–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-28

Номер

2019: Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Технічні науки. Випуск 20

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).