Про контроль числових результатів в задачах ідентифікації динамічних об'єктів енергетичного призначення
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2022-23.45-55Анотація
У статті запропоновано підхід до вирішення актуальної задачі контролю отриманих результатів при побудові та реалізації алгоритмів ідентифікації енергетичних об'єктів на основі інтегральних динамічних моделей. Розглянутий метод, заснований на використанні алгоритмів квадратури і сплайнів для апроксимації ядра, з переходом до розв’язування рівнянь з виродженим ядром за рекурентними формулами, показав достатню ефективність при розв’язуванні задачі отримання високої швидкодії при наявності контролю точності розрахунку параметрів інтегральної динамічної моделі, а також забезпечення стійкості до похибок експериментальних даних. Запропонований метод дозволяє вирішити проблему накопичення обчислень, що, в свою чергу, приводить алгоритм чисельної реалізації до такого вигляду, при якому можливе отримання розв’язків в режимі реального часу. Отримані інтегральні моделі володіють достатнім рівнем адекватності та можуть використовуватись в інтегрованих обчислювальних системах керування об’єктів енергетичного призначення
Завантаження
Посилання
Verlan A. A. Analysis of the diagnosability of objects with a rebuildable structure. Collection of scientific works «Modeling and Information Technologies». Kyiv, 2008. Vol. 45. Р. 3-9.
Richard C. Dorf, Robert H. Bishop. Modern Control Systems, 14th edition. Pearson, 2021.
Dubovoy V. M. Identification and modeling of technological objects and control systems. Vinnitsa, 2012. 308 p.
Dubovoy V. M. Modeling of control and management systems. Vinnytsia, 2005. 174 p.
Doyle F. J., Pearson R. K., Ogunnaike B. A. Identification and Control Using Volterra Models. Communications and Control Engineering. 2002. DOI: 10.1007/978-1-4471-0107-9.
Verlan A. F., Verlan A. A., Horoshko I. O. and others. Algorithmic foundations of the integral method of dynamic objects’ identification. Integral methods and computer tools for solving problems of modelling complex dynamic systems. Mathematical methods and computer tools for increasing the resolving power of systems of technological control and management of energy-generating equipment: Final report 0103U000218. Kyiv, 2006. Ch. 3, 5. P. 120-146, 200-231.
Verlan A. A., Osman I. Kh. Method of identification experiments for diagnosing electronic devices. Collection of scientific works. G. E. Pukhov IMEE. NAS Ukrainy. Kyiv, 2007. Vol. 42. Р. 98-105.
Verlan A. A., Gazi A. Algorithm of identification of continuous objects on the basis of integral dynamic models. Collection of scientific works «Modeling and Information Technologies». 2003. Vol. 25. P. 105-112.
Brunner H. Volterra integral equations: an introduction to theory and applications. Cambridge University Press. 2017. Vol. 30. DOI: 10.1017/9781316162491.
Isermann R., Munchhof M. Identification of Dynamic Systems. An Introduction with Applications. Springer-Verlag, 2011. 711 p.
Charles L. Byrne. Signal Processing: A Mathematical Approach, Second Edition. Chapman & Hall/CRC Monographs and Research Notes in Mathematics, 2nd Edition. 2014. 439 p.
Verlan A. F., Abdusatarov B. B., Ignatchenko A. A., Maksimovich N. A. Methods and devices for interpreting experimental dependencies in the study and control of energy processes. Kyiv: Nauk. dumka, 1993. 208 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).