Метод опорних моделей синтезу інтелектуальних систем ідентифікації нелінійних динамічних об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2024-25.129-139Анотація
Робота присвячена вирішенню протиріччя між точністю моделювання нелінійної динаміки і швидкістю побудови моделей в умовах обмежених обчислювальних ресурсів. Метою роботи є скорочення часу побудови моделей нелінійних динамічних об'єктів із безперервними характеристиками у вигляді нейронних мереж при забезпеченні заданої точності моделювання. Ця мета досягається шляхом розробки нового метода синтезу інтелектуальних систем на основі суперпозиції переднавчених (опорних) моделей у вигляді нейронних мереж, що відбивають базові властивості об’єкта. Наукова новизна роботи полягає у розробці методу ідентифікації нелінійних динамічних об'єктів у вигляді нейронних мереж з часовими затримками на основі набору попередньо навчених нейромережевих моделей, що відбивають базові властивості предметної області. На відміну від традиційного підходу до попереднього навчання, розроблений метод дозволяє будувати моделі меншої складності та з меншим часом навчання при забезпеченні необхідної точності. Для визначення початкових параметрів моделі запропоновано вирази на основі суперпозиції опорних моделей у вигляді нейронних мереж. Практична користь роботи полягає в розробці алгоритму методу опорних моделей для навчання нейронних мереж із часовими затримками, що дозволяє суттєво скоротити час навчання нейронних мереж без втрати точності моделі. Цінність проведеного дослідження полягає у визначенні області ефективного використання запропонованого методу, а саме в наявності достатнього об'єму якісних даних для побудови опорних моделей. Недостатня кількість даних або низька якість даних може суттєво знизити точність опорних моделей і як наслідок, суттєво знизити час навчання цільової моделі
Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).