СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО РІВНЯННЯ ВОЛЬТЕРРА І РОДУ З ВИРОДЖЕНИМ ЯДРОМ В ЗАДАЧАХ ВІДНОВЛЕННЯ ВХІДНИХ СИГНАЛІВ ДИНАМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2016-13.61-65Анотація
Розглянуто два способи розв’язання рівнянь Вольтерра І роду з виродженим ядром: чисельно-аналітичний, що зводить задачу до розв’язання еквівалентного диференційного рівняння, та структурно-алгоритмічний, що дозволяє застосовувати засоби системи Simulink. В обох випадках досягається висока швидкодія алгоритмів розв’язування.Завантаження
Посилання
Верлань А. Ф. Интегральные уравнения: методы, алгоритмы, программы / А. Ф. Верлань, В. С. Сизиков. — К. : Наукова думка, 1986. — 543 с.
Верлань Д. А. Метод вырожденных ядер при численной реализации интегральных динамических моделей / Д. А. Верлань // Электронное моделирование — К., 2014. — Т. 36, № 3. — С. 41–57.
Верлань А. Ф. Способ регуляризации задачи численного дифференцирования / [А. Ф. Верлань, Л. Н. Костьян, В. А. Федорчук, Ю. О. Фуртат] // Праці міжнародної наукової школи-семінару «Питання оптимізації обчислень (ПОО-XLІІ)» — С. 22.
Верлань А. Ф. Методи зменшення впливу завад у вхідному сигналі на процес отримання похідних вищих порядків / А. Ф. Верлань, Ю. О. Фуртат // Матеріали Третьої Міжнародної науково-технічної конференції «Обчислювальний інтелект (ОІ-2015)». — С. 294.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).