Характеристики рівноваг ланцюгів постачання
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2019-19.31-37Анотація
Мета роботи — розробити базову теорію глобальних ланцюгів постачання. Нехай світова економіка складається з довільної кількості країн, які мають один виробничий фактор (фактор праці) і виробляють один кінцевий продукт, що потребує континуум проміжних продуктів. Кінцевий продукт є результатом послідовних стадій виробництва проміжних продуктів, у процесі якого трапляється брак. Можна довести, що існує єдина рівновага вільної торгівлі, в якій країни з нижчими ймовірностями браку на всіх стадіях спеціалізуються на пізніших стадіях виробництва. Спираючись на цю просту теоретичну базу, можна запропонувати форму вертикальної спеціалізації взаємозалежних країн.
Явище вертикальної спеціалізації привертає в однаковій мірі увагу розробників стратегій, ділових лідерів, економістів. Можливість транскордонної фрагментації виробничих процесів впливає на обсяги, риси і наслідки міжнародної торгівлі. Залишаються відкритими питання механізмів впливу глобальних і локальних технологічних змін на участь різних країн в одному й тому самому ланцюгу постачання, а також механізмів впливу вертикальної спеціалізації на взаємозалежність держав.
Оскільки в моделях загальної рівноваги з довільною (великою) кількістю товарів і країн, незалежно від наявності послідовного виробництва, важко отримати зрозумілі передбачення порівняльної статики, то потрібна проста теорія торгівлі з послідовним виробництвом. Для цього потрібні деякі ідеї щодо ієрархій у моделях часткової рівноваги для закритої економіки. Зосередимося на середовищі, в якому виробництво є послідовним і може містити брак. Моделі ієрархій застосовувалися до вивчення питань міжнародної торгівлі. Наприклад, модель знаннєвої економіки використовується для дослідження транскордонних паросполучень між агентами з неоднорідними здібностями і відповідних наслідків для нерівності у даній державі. Нерівність у державі внаслідок ієрархій при торгівлі досліджувалася також в інших моделях. Припускається, що все населення даної держави має однакові здібності.
Посилання
Costinot A., Vogel J., Wang S. An elementary theory of global supply chains. Review of economic studies. 2013. 80(1). P. 109–144.
Морозов А. А. Сравнительный анализ способов управления цепочками поставок. Економіка та управління АПК. 2009. Вип. 1. С. 90–94.
Морозов А. А. Аналіз моделей ризик-орієнтованого аутсорсингу в системі управління ланцюгами постачання. Компьютерная математика. 2014. № 2. С. 64–73.
Nagurney A., Dong I., Zhang D. A supply chain network equilibrium model. Transportation research. Part E: Logistics and transportation review. 2002. № 38 (5). P. 281–303.
Горбачук В. М., Дунаєвський М. С., Морозов О. О. Рівноважні інвестиції у кібербезпеку мережі ланцюгів постачання. Вісник Київського університету. Серія: фізико-математичні науки. 2017. № 2. С. 47–52.
Морозов А. А. Приложения теории цепочек снабжения. Теорія оптимальних рішень. 2015. С. 119–125.
Морозов А. А. Реализация модели интеграции цепи поставок в агромашиностроении. Компьютерная математика. 2016. № 1. С. 20–27.
Горбачук В. М. Дослідження операцій і ланцюгів постачання для досягнення корпоративної порівняльної переваги. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: економічні науки. 2014. Вип. 7. Ч. 5. С. 178–183.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
