Проблема надійності при участі людини-оператора в процесі прийняття рішень по керуванню об’єктами енергетики

Анотація

В наш час розробка проблеми надійності складних систем здійснюється, зазвичай, з позицій чисто технічного підходу. У цьому підході в поле зору потрапляє лише «машинний» компонент складної системи, і підвищення надійності забезпечується за рахунок заходів, спрямованих на вдосконалення технічних ланок. Однак складні системи — це людино-машинні системи, надійність функціонування яких більшою мірою залежить від «людського фактора». Наприклад, на тепловій електростанції через помилки операторів відбувається близько чверті всіх порушень.

Відомо, що у зв’язку із широким впровадженням автоматики у виробництво і успіхами кібернетики в 60-ті роки XX століття ставилося питання про повне виключення людини з контуру керування. Однак ідея повної автоматизації зазнала поразки, коли виникла необхідність у створенні пристроїв, які мали б здатність знаходити вихід з непередбачених ситуацій.

Висока гнучкість і здатність пристосовуватись до зміни умов, інтуїція, здатність до прогнозування, передбачення розвитку подій, прийняття рішень у складних ситуаціях при наявності декількох суперечливих або невизначених критеріїв є чисто людськими якостями. Це визначає місце людини в людино-машинних системах і характер покладених на неї функцій: прийняття рішень, а також включення резерву техніки на випадок її відмови. Однак відведення людині головної, інтелектуальної ролі в людино-машинних системах само по собі не знімає проблем, пов’язаних з їх надійністю.

Розрив між можливостями людини, як керуючої ланки, і зростаючими потребами системи в керуючих впливах аж ніяк не скорочується й змушує людину працювати на грані його «червоної межі». Однак інженерно-психологічний підхід дозволяє методологічно обґрунтувати шлях вирішення цієї проблеми.