Проблема надійності при участі людини-оператора в процесі прийняття рішень по керуванню об’єктами енергетики

Автор(и)

  • Олександр Анатолійович Дячук ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», м. Київ
  • Юрій Олегович Фуртат Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г. Є. Пухова НАН України, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.32626/2308-5916.2020-21.61-75

Анотація

В наш час розробка проблеми надійності складних систем здійснюється, зазвичай, з позицій чисто технічного підходу. У цьому підході в поле зору потрапляє лише «машинний» компонент складної системи, і підвищення надійності забезпечується за рахунок заходів, спрямованих на вдосконалення технічних ланок. Однак складні системи — це людино-машинні системи, надійність функціонування яких більшою мірою залежить від «людського фактора». Наприклад, на тепловій електростанції через помилки операторів відбувається близько чверті всіх порушень.

Відомо, що у зв’язку із широким впровадженням автоматики у виробництво і успіхами кібернетики в 60-ті роки XX століття ставилося питання про повне виключення людини з контуру керування. Однак ідея повної автоматизації зазнала поразки, коли виникла необхідність у створенні пристроїв, які мали б здатність знаходити вихід з непередбачених ситуацій.

Висока гнучкість і здатність пристосовуватись до зміни умов, інтуїція, здатність до прогнозування, передбачення розвитку подій, прийняття рішень у складних ситуаціях при наявності декількох суперечливих або невизначених критеріїв є чисто людськими якостями. Це визначає місце людини в людино-машинних системах і характер покладених на неї функцій: прийняття рішень, а також включення резерву техніки на випадок її відмови. Однак відведення людині головної, інтелектуальної ролі в людино-машинних системах само по собі не знімає проблем, пов’язаних з їх надійністю.

Розрив між можливостями людини, як керуючої ланки, і зростаючими потребами системи в керуючих впливах аж ніяк не скорочується й змушує людину працювати на грані його «червоної межі». Однак інженерно-психологічний підхід дозволяє методологічно обґрунтувати шлях вирішення цієї проблеми.

Посилання

Інженерна психологія: теорія, методологія, практичне застосування / під ред. Б. Ф. Ломова та ін. М.: Наука, 1977. 182 с.

Крилов А. А. Людина в автоматизованих системах керування. Л.: Вид-во ЛДУ, 1972.192 с.

Смолян Г. Л. Людина і комп’ютер. М.: Политиздат, 1981. 192 с.

Ахутін В. М. Адаптивні біотехнічні системи. Психологічні проблеми взаємної адаптації людини і машини в системах керування. М.: Наука, 1980. С. 77-123.

Меньшов І. А. Основи інженерної психології. Л., 1969. 171 с. (ЛВіА ім. А. У. Можайського).

Галактіонов А. І. Основи інженерно-психологічного проектування АСУ ТП. М.: Енергія, 1978. 208 с.

Нілерян Е. А. Емоційно-вольові компоненти надійності оператора. Нариси психології праці оператора. М.: Наука, 1974. С. 5-83.

Питання професійної придатності оперативного персоналу енергосистем / під ред. Б. М. Теплова, К. М. Гуревича. М.: Освіта, 1966. 219 с.

Методика і техніка досліджень операторської діяльності / відп. ред. В. М. Волков. М.: Наука, 1985.

Завдання і методи професійної психодіагностики / під ред. В. І. Войтко, Ю. З. Гільбуха. Київ, 1981.

Воробйов Г. Автоматизована система профорієнтаційного тестування на ПЕОМ. АН СРСР. Наукова рада з комплексної проблеми «Кібернетика». М.: Препринт, 1988.

Анастазі А., Урбіна С. Психологічне тестування. СПб., 2001. 688 с.

Бодалев А. А., Столін В. В. Загальна психодіагностика. СПб., 2000. 440 с.

Гадецька З. М., Ус М. Ф. До питання про автоматизацію побудови тестів успішності навчання. Матеріали XXVI науково-технічної конференції «Моделювання». Київ: ІПМЭ НАНУ, 2007. С. 20-21.

Русін В. П. Структурно-лінгвістичні методи розпізнавання зображень у реальному часі. Київ: Наукова думка, 1986. 128 с.

Аварії по сценарію. Наука й життя. 1982. № 9. С. 90-96.

Тренажерні системи. М.: Машинобудування, 1981. 256 с.

Основи інженерної психології. М.: Высш. шк., 1977. 335 с.

Гримак Л. Д., Пономаренко В. А. Психічні стани й надійність діяльності оператора. Питання кібернетики. М., 1982. С. 145-155.

Кляуззе В. Ергономічне забезпечення Web-Дизайну. URL: http://www.osp.ru/pcworld/2002/05/163334/.

Брусиловський П. Л. Моделі учня, в інтелектуальних навчальних системах. УCіМ. 1992. № 7/8. С. 109-119.

Петрушин В. А. Експертно-навчальні системи. Київ: Наук. думка, 1992. 196 с.

Сороко В. М., Журавльов О. В. Автоматизовані навчаючі системи з еле-ментами штучного інтелекту. Київ: НМК В, 1992. 244 с.

Петрушин В. А. Інтелектуальні навчальні системи: архітектура й методи реалізації (огляд). Технічна кібернетика. 1993. № 2. С. 164-189.

Лібин А. В., Париліс С. Є. Стильові характеристики індивідуальності. Методологічні й теоретичні проблеми сучасної психології. М., 1988. Вып. 2. С. 119-129.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-10