РОЛЬ КОМПЛЕКТІВ ПІДПИСІВ В КВАЛІФІКОВАНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2010-3.138-154Ключові слова:
електронний цифровий підпис (ЕЦП), криптомодулі, криптоалгоритми.Анотація
На примере реализации комплекта подписей ГОСТ 34.311+ДСТУ 4145 показаны возможные решения существующих проблем интероперабельности, даны конкретные предложения по профилированию параметров ГОСТ 34.311+ДСТУ 4145, а также по интеграции его в современные операционные среды.Завантаження
Посилання
Мелащенко А. О. Проблемы интероперабельности Национальной системы электронных цифровых подписей / А. О. Мелащенко, О. Л. Перевозчикова // Кибернетика и системный анализ, 2009. — № 3. — C. 55—63.
Мелащенко А. О. Комплекти підписів для інтероперабельності Національної системи електронних цифрових підписів / А. О. Мелащенко, О. Л. Перевозчикова, О. С. Скарлат, К. С. Криворучко // Наукові записки Києво-Могилянської академії. Т. 99. Комп’ютерні науки. — К. : Пульсари, 2010. — С. 70—77.
Мелащенко А. О. Кроссертификация Украины / А. О. Мелащенко, О. Л. Перевозчикова // Проблемы программирования, 2010. — №2—3. — С. 299—308.
Директива 1999/93/ЕС об общественной структуре для поддержки электронных подписей.
Решение Еврокомиссии 2003/511/ЕС.
Закон Украины от 22.05.2003 № 852 «Про електронний цифровий підпис».
Режим доступу : www.openssl.org.
Наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ та Держдепартаменту з питань зв'язку та інформатизації Мінтрансу від 11.09.2006 №99/166.
Національна система електронного цифрового підпису. Проект технічних специфікацій протоколів взаємодії. Протокол визначення статусу сертифіката. — Режим доступу : www.dki.gov.ua.
Національна система електронного цифрового підпису. Проект технічних специфікацій форматів представлення базових об’єктів. Формат підписаних даних. — Режим доступу : www.dki.gov.ua.
Національна система електронного цифрового підпису. Проект технічних специфікацій форматів представлення базових об’єктів Національної системи електронного цифрового підпису. Протокол фіксування часу. — Режим доступу : www.dki.gov.ua.
Інформаційні технології. Методи захисту. Цифрові підписи з доповненням (у 3-х частинах) : ДСТУ ISO/IEC 14888-2002
Методи захисту. Геш-функції (у 3-х частинах) : ДСТУ ISO/IEC 10118-2004.
Електронні підписи та інфраструктури (ESI). Алгоритми та параметри безпечних електронних підписів. Частина 1. Геш-функції та асиметричні алгоритми : ДСТУ ETSI TS 102 176-1 (V2.0.0) (2007-11).
Інформаційні технології. Криптографічний захист інформації. Цифровий підпис, що ґрунтується нa еліптичних кривих. Формування та перевіряння : ДСТУ 4145-2002.
Информационная технология. Криптографическая защита информации. Функция хэширования : ГОСТ 34.311.
Информационная технология. Криптографическая защита информации. Процедуры выработки и проверки электронной цифровой подписи на базе асимметричного криптографического алгоритма : ГОСТ 34.310-95.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 31086. «Комп’ютерна програма «Бібліотека функцій криптографічних перетворень «UPGCryptoProviderBasic»» / А. О. Мелащенко, Є. О. Свиридов.
Інформаційні технології. ASN.1 правила кодування. Частина 1. Специфікація правил базового кодування (BER), правил канонічного кодування (CER) та правил витонченого кодування (DER) : Проект ДСТУ ISO/IEC 8825-1.
Інформаційні технології. Нотація абстрактного синтаксиса 1 (ASN.1) (у 4-х частинах) : ДСТУ ISO/IEC 8824-1:2002.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).
