Методи розв’язування початкової задачі для нелінійних інтегро-диференціальних рівнянь з оцінкою локальної похибки
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2022-23.73-82Анотація
Одним із сучасних наукових методів дослідження явищ та процесів є математичне моделювання, яке в багатьох випадках дозволяє замінити реальний процес і дає можливість отримувати як якісну так і кількісну картину процесу. Оскільки точні розв’язки таких моделей можна знайти в дуже окремих випадках, то необхідно використовувати наближені методи. В прикладній математиці широкого застосування набули дробово-раціональні наближення, які при відповідних умовах дають високу швидкість збіжності алгоритмів, двосторонні та монотонні наближення.
У роботі, використовуючи методику побудови однокрокових методів для розв’язання початкової задачі для звичайних диференціальних рівнянь та розвинення шуканого розв’язку в скінчений ланцюговий дріб, запропоновано числовий метод розв’язування задачі Коші для нелінійних інтегро-диференціальних рівнянь типу Вольтери. Знайдено значення параметрів, при яких отримано нелінійний метод першого та другого порядку точності.
Запропоновано обчислювальні формули, які на кожному кроці інтегрування дозволяють отримати верхнє та нижнє наближення до точного розв’язку без додаткових обчислень правої частини інтего-диференціального рівняння. Розрахункові формули, в яких головні члени локальної похибки відрізняються тільки знаком, утворюють двосторонній метод. Півсуму двосторонніх наближень до точного розв’язку приймаємо за наближений розв’язок в даній точці інтегрування, а абсолютна величина піврізниці визначає похибку отриманого результату.
Модульний характер запропонованих алгоритмів дає можливість в кожній точці інтегрування отримати кілька наближень до точного розв’язку початкової задачі для нелінійного інтегро-диференціального рівняння. Співставлення цих наближень дає корисну інформацію у питанні вибору кроку інтегрування або при оцінці точності результату.
Посилання
Чаплыгин С. А. Новый метод приближённого интегрирования дифференциальных уравнений. Ленинград: Государственное издательство технико-теоретической литературы. 1950. 103 с.
Добронец Б. С., Шайдуров В. В. Двусторонние численные методы. Новособирск: Наука. 1990. 206 с.
Крылов В. И., Бобков В. В., Монастырный П. И. Вычислительные методы. Том II. Москва: Наука, 1977. 400 с.
Пелех Я. М., Кунинець А. В., Берегова Г. І., Магеровська Т. В. Методи роз¬в’я¬зування початкової задачі з двосторонньою оцінкою похибки. Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології. 2021. Вип. 33. С. 88-92.
Бейкер Дж., Грейвс-Моррис П. Аппроксимации Паде. Обобщения и приложения. Москва: Мир. 1986. 502 с.
Джоунс У., Трон В. Непрерывные дроби. Аналитическая теория и приложения. Москва: Мир. 1985. 416 с.
Brezinski C., Redivo-Zaglia M. New representations of Pad´e. Pad´e-type and partial Pad´e approximants. J. Comput. Appl. Math. 2015. № 284. P. 69-77.
Хайрер Э., Нерсетт С., Ваннер Г. Решение обыкновенных дифференциальных уравнений. Нежесткие задачи. Москва: Мир, 1990. 512 с.
Butcher J. C. Numerical Methods for Ordinary Differential Equations. Third Edition. London: John Wiley & Sons. 2016. 544 p.
Coroian I. Asupra metodei Runge-Kutta-Fehlberg, pentru ecuatia integrala neliniara de tip Volterra. Stud. Cerc. Math. 1974. Vol 26. № 4. P. 505-511.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).