Евристичні моделі вимірювальних процедур в задачах аналітичного дослідження тензометричних систем
DOI:
https://doi.org/10.32626/2308-5916.2023-24.67-78Анотація
Тенденція зростання складності та апаратних засобів систем вимірювання (АЗСВ) залишається сталою у зв’язку з масовим застосуванням засобів обчислювальної техніки в процесах вимірювання. Надлишкова складність створюваних нових АЗСВ, висока вартість комплектуючих та програмних засобів і достатньо низький рівень якості виробництва не дозволяють виключити можливість виникнення похибок, які спричиняють порушення працездатності АЗСВ в цілому, а також зниження їх продуктивності.
Термін «надійність АЗСВ», аналогічно терміну «надійність апаратури» в задачах діагностики тензометричної апаратури, означає, що «відмови», в даному випадку, як результат появи похибок, має якісно відмінну фізичну природу, ніж відмови суто АЗ. Це свідчить про можливість використання певних термінів та показників надійності технічних засобів при дослідженні якості АЗСВ. Зокрема, це виправдовується і необхідністю розв’язування задачі розподілу ресурсів власно між АЗ та програмними засобами (ПЗ) при забезпеченні заданого показника надійності СВ.
Перевірка правильності функціонування АЗ та ПЗ, що входять до складу СВ, здійснюється на етапі налаштування та тестування. Як правило, основним фактором налаштування є витрачений на нього час. Тому в низці моделей оцінювання надійності СВ, поряд з необхідним часом їх функціонування в штатних режимах при реалізації процесу вимірювання, необхідно розглядати ще і інший часовий фактор – час налаштування АЗ і ПЗ щодо використання цих засобів за призначенням.
Дієвим шляхом визначення надійності тензометричних систем, а – особливо на етапі проектування – є застосування аналітичних методів, зокрема методів математичного моделювання, результати якого визначаються коректністю покладених в його основу моделей вимірювальних процедур.
Завантаження
Посилання
Райчев І. Е., Харченко О. Г. Принципи побудови моделі якості у викорис-танні програмних систем. Збірник наукових праць інституту проблем моделювання в енергетиці. 2007. Вип. 39. С. 31-38.
Карповський Е. Я., Чижов С. А. Надійність програмної продукції. Київ: Техніка, 1990. 160 с.
Писарчук О. О. Оцінювання ефективності інформаційних систем за вектором критеріїв. Збірник наукових праць ЖВІ НАУ. 2010. Вип. 3. С. 117-123.
Поморова О. В., Говорущенко Т. О., Тарасек С. Я. Аналіз та опрацювання метрик якості програмного забезпечення на етапі проектування. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 1. С. 54-62.
Літнарович Р. М. Алгебра матриць. Рівне: МЕГУ, 2007. 112 с.
Соколенко О. І Вища математика: підручник. Kиїв: Академія, 2003. 432 с.
Марченко Б. Г., Щербак Л. М. Теорія вимірювань. Тернопіль: Вид-во ТДТУ, 2008. 221 с.
Сусліков Л. М., Студеник І. П. Метрологія та вимірювання: навчальний посібник. Ужгород: Видавництво УжНУ, 2014. 292 с.
Корн Г., Корн Т. Справочник по математике. Москва: Наука, 1977. 831 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).