Структурно-функціональне моделювання системи автоматизованого тестування адаптивних веб-інтерфейсів

Автор(и)

  • Віталій Іванюк Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна http://orcid.org/0000-0003-2506-7722
  • Андрій Верлань Норвезький університет науки і технологій; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Норвегія https://orcid.org/0000-0002-6469-2638
  • Марина Мястковська Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна https://orcid.org/0000-0003-0427-6664
  • Михайло Косінов Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32626/2308-5916.2025-28.37-48

Анотація

У статті розв’язано актуальне науково-прикладне завдання підвищення ефективності автоматизованого тестування веб-застосунків, розроблених на основі адаптивного дизайну (Responsive Web Design). Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах домінування концепції Mobile First забезпечення стабільної роботи на гетерогенних платформах створює критичне навантаження на QA-процеси. На основі аналізу традиційних підходів, зокрема патерну Page Object Model, виявлено їхню неефективність у мультиплатформенному середовищі, що проявляється в експоненційному зростанні обсягу коду, порушенні принципів Clean Code та складності адаптації до структурних розбіжностей DOM-елементів у різних в’юпортах.

Метою роботи є підвищення ефективності тестування шляхом розробки архітектури, що забезпечує чітке розмежування бізнес-логіки сценаріїв та технічної реалізації інтерфейсу. Для цього запропоновано структурно-функціональну модель системи, формалізовану теоретико-множинним описом у вигляді кортежу S = <D, P, B, T, C>, який включає множини тестових даних, об’єктів сторінок, бізнес-кроків, специфікацій та простір станів контексту. Введення динамічного контексту дозволяє представити поведінку сторінок як функцію від вектора конфігурації, забезпечуючи адаптивність системи до умов виконання.

Практичну реалізацію теоретичних положень здійснено шляхом розробки фреймворку з чотирирівневою архітектурою на базі інструментарію Playwright. Впроваджено алгоритм динамічної ін’єкції контексту, що автоматично вибирає релевантну стратегію пошуку локаторів і тип взаємодії (Touch/Mouse) під час виконання. Експериментальні результати засвідчили, що запропонований підхід гарантує архітектурну інваріантність тестів, дозволяє ефективно застосовувати матричну збірку в CI/CD (GitHub Actions) для паралельного виконання в ізольованих контейнерах та скорочує витрати часу на підтримку кодової бази на 35-40%, усуваючи необхідність дублювання сценаріїв для нових пристроїв.

Опубліковано

2025-12-23